Search:

Синтетичний і аналітичний облік доходів, витрат і фінансових результатів

Синтетичний облік доходів, витрат і фінансових результатів

основної діяльності торговельних підприємств

Особливості синтетичного обліку доходів, витрат

і фінансових результатів торговельних підприємств

Синтетичний облік фінансових результатів на оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах та підприємствах роздрібної торгівлі має особливості, що випливають із специфіки торговельної діяльності та порядку ціноутворення в оптовій і роздрібній торгівлі, з особливого порядку обліку доходів і витрат обігу.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (пункти 8 і 9) придбані або отримані запаси, включаючи товари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів, що придбані за плату є собівартістю запасів, яка складається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

ПСБО 9 “Запаси” не конкретизує порядок визначення первісної (балансової) вартості товарів та визначення фактичної собівартості реалізованих товарів з врахуванням первісної їх вартості та облікових цін на товари в оптовій та роздрібній торгівлі. Водночас всупереч положенням пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” в пункті 22 вказується, що собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Як повинна визначатись собівартість реалізованих товарів в оптовій торгівлі в Положенні не вказується.

На наш погляд, суперечливість вказаних вище положень ПСБО 9 “Запаси” має бути врахована при розробці відомчих методичних рекомендацій з планування та обліку витрат торговельних підприємств. Згідно з положеннями пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” не може бути собівартості реалізованих товарів як в оптових, так і в роздрібних торговельних підприємствах без відповідної частки витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням товарів, доставкою і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до реалізації. Без частки названих витрат неможливо об’єктивно визначити фактичну собівартість товарів, фінансові результати й ефективність торгівлі.

Виходячи із вище викладеного, автор розглядає складніший варіант списання на фінансові результати витрат обігу торговельних підприємств, при якому витрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до реалізації, включаються до фактичної собівартості реалізованих товарів за спеціальним щомісячним розрахунком цих витрат.

Відомчими методичними рекомендаціями має бути встановлений раціональний порядок визначення собівартості реалізованих товарів. До встановлення такого порядку рекомендується застосовувати порядок визначення собівартості реалізованих товарів, викладений в посібнику.

Синтетичний облік фінансових результатів в торгівлі ведеться за загальною схемою бухгалтерського обліку фінансових результатів торговельних підприємств (рис. 6) з врахуванням особливостей відображення в обліку собівартості реалізованих товарів:

1. На оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах, які обліковують товари за купівельними цінами, собівартість реалізованих товарів складається із купівельної їх вартості (без ПДВ) і витрат підприємства на придбання товарів, на доставку їх та доведення товарів до придатного для реалізації стану.

2. На підприємствах роздрібної торгівлі, в тому числі на підприємствах громадського харчування, які обліковують товари за продажними цінами, собівартість реалізованих товарів складається із продажної їх вартості за виключенням (мінусом) товарних надбавок, що за щомісячним розрахунком відносяться до реалізованих товарів, з доданням витрат підприємства на придбання товарів, на їх доставку та доведення товарів до придатного для реалізації стану.

Відповідно до Типового положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності з врахуванням положень ПСБО 9 “Запаси” витрати підприємства на придбання товарів, на їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану повинні щомісячно списуватись на дебет рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" в сумі, що відноситься до реалізованих за місяць товарів. При цьому названі витрати розподіляються за щомісячним розрахунком на витрати, що відносяться до реалізованих товарів і до залишку товарів на кінець звітного місяця. Інші витрати обігу, адміністративні витрати та інші операційні витрати списуються на рахунок 791 "Результат основної діяльності" заключними записами в кінці звітного року.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 


Подібні реферати:

Облік прибутку і його використання

Зміст Формування прибутку підприємства. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Формування балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції та його формування. Методи розрахунку прибутку від реалізації. Сутність і методи обчислення рентабельності. Розподіл і використання прибутку. Розподіл балансового прибутку. Використання чистого прибутку. Задача. ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства Прибуток є однією з основних ...

Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Аналізуючи вітчизняну економічну літературу і літературу країн СНД, можна помітити, що низка економістів ототожнює аудит з ревізією. Це ототожнення ґрунтується на наявності загальних рис і елементів у їх організації та методології. Оскільки існують принци­пові відмінності в меті, здійсненні, розв'язанні ними завдань, су­б'єктах, видах контрольної інформації, її обробці та реалізації, то такий підхід не можна вважати правильним. У МСА виділяють поняття зовнішній і внутрішній аудит, фі­нансовий і управлінський ...

Організація роботи аудитора

Професійна етика аудитора. Розприділення і планування праці аудитора. Організація ведення робочих документів. Облік і контроль праці аудитора. Контроль якості праці аудитора. І. Професійна етика аудитора. На аудитора покладається відповідальність за вивід бухгалтерської (фінансової) звітності перед багатьма заінтересованими сторонами: власниками, державою, акціонерами, біржами тощо. При цьому, як свідчить міжнародна практика, необхідно строго додержуватись етичних і технічних норм роботи аудитора, розроблених в багатьох ...