Search:

Кейнсіанська теорія та економічна політика

Що стосується наступного десятиріччя, то на межі 70-х pp. важливе місце в економічній політиці уряду зайняла проблема контролювання інфляції. У заявах президента Ніксона неоднора­зово зазначалося, що метою уряду в галузі економіки є забезпе­чення середньорічних темпів реального економічного зростання у 4——4,5%, утримування рівня безробіття у межах 4% робочої си­ли, забезпечення темпів зростання цін не більше 2—3% в серед­ньому за рік.

Кейнсіанські ідеї були дуже популярними в Німеччині, особливо у середині 60-х pp., коли й тут стали помітними ознаки економічної кризи. Уряд Кізінгера розробив антикризові заходи згідно з кейнсіанськими рецептами, тобто використовував дефіцитне фінансуван­ня, помірну інфляцію, маневрування ставкою відсотка тощо. Прові­дним напрямком економічної думки Німеччини став своєрідний синтез неолібералізму з кейнсіанством, з явно вираженим визнан­ням необхідності державного регулювання економіки.

Кейнсіанські концепції торували собі шлях і в інших західних країнах, зокрема на батьківщині їхнього автора — Великобританії. Тут іще 1944 p. було опубліковано урядову Білу книгу «Політика у сфері зайнятості» з обгрунтуванням урядової політики забезпечення максимального використання трудових ресурсів, а також підтриму­вання на високому рівні урядових витрат з метою забезпечення по­питу. Було також переведено під контроль держави низку галузей господарства Великобританії.

Але на межі 70—80-х pp. кейнсіанська теорія і концепція держа­вного регулювання економіки зазнала серйозних випробувань. Гли­бока світова криза 1974—1975 pp. показала слабкість і уразливість практичних рекомендацій кейнсіанства. Кризу пережила концепція «держави добробуту», що базується на соціальних пріоритетах і спирається на значний сектор державного підприємництва, на пряме регламентування багатьох сфер приватного підприємництва і пере­розподіл доходів на користь держави.

Кейнсіанство і його модифіковані версії (неокейнсіанство та посткейнсіанство) не дали сподіваних наслідків. Заходи держави, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та гармонічних тем­пів розвитку, в багатьох випадках не мали успіху.

Нині кейнсіанство як теоретична система і як концепція еконо­мічної політики втратило колишню панівну роль і перебуває в опо­зиції до поширеної скрізь консервативної ортодоксії. Але воно жи­ве, модернізується, розвивається. Кейнсіанська школа створила систему категорій та взаємозв'язків, що без них сьогодні навряд чи можна уявити економічну теорію і економічну політику Заходу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Господарство укр. земель у ХVI-XVIII ст.

План !!!!!!!!!!!«Артикули» польського короля Генріха Валуа 1573 р. і третій Литовський статут 1588 р. остаточно закріпачили селян. Їм заборонялося самостійно брати участь у судочинстві, свідчити щодо своїх панів. Унеможливився перехід від одного до іншого маєтку. Селяни втрачали право розпоряджатися своїм майном. У першій половині XVII ст. у Галичині, на Волині і на Поділлі для багатьох категорій селян стала нормою щоденна панщина. Обтяжливими були різні повинності. Отже, внаслідок розширення внутрішнього та зовнішнього ...

Економічна думка в Росії

План Економічні погляди декабристів. Економічні проблеми в працях революційних демократів. Вступ: На економічній думці ХІХ ст. позначились особливості історичного розвитку країни. Ліквідація кріпацтва прискорила розвиток капіталізму, як у промисловості, так і сільському господарстві. У суспільному житті все більш вагомішою стає політична економія як наука. На початку ХІХ ст. в російських університетах, ліцеях, гімназіях впроваджено обов’язкове вчення п/е. 1. Під назвою декабристів в історію ввійшли дворянські ...

Посткейнсіанські теорії економічного зростання

Розроблені в теорії Кейнса та його послідовників різноманітні практичні рекомендації після другої світової війни активно втілю­валися в економічній політиці західних країн. Цей напрямок, зазнав­ши значної еволюції, стає панівним у західній економічній теорії 50—60-х pp. Проте вже в другій половині 60-х pp. і особливо в 70-ті pp. реце­пти неокейнсіанської моделі почали все більше суперечити об'єктивним законам розвитку і, більше того, вони навіть сприяли загостренню окремих проблем. Так, найбільш гострими проблемами для ...