Search:

Фортифікаційні ідеї Альбрехта Дюрера втілення в Україні

Дюрерові ідеї дійшли й до XIX століття. Так, з 1830 року, коли затвержено проект перетворення Києва на величезну фортецю (за Східної війни) і майже до кінця 1863 року в місті будували укріплення, так звану Київську фортецю. До нашого часу дійшли лише Васильківське й Госпітальне укріплення Нової Печорської фортеці9. У цих спорудах, як виявилося, використано ідеї і пропозиції Альбрехта Дюрера: капоніри - оборонні казематні споруди на дні фортечного рову, що призначалися для поздовжнього обстрілу гарматним (згодом кулеметним) вогнем, з амбразурами на два боки, круглі казематні башти, окремі вузлові елементи тощо. Отже, ідеї Альбрехта Дюрера частково реалізовано в Новій Печерській фортеці Києва вже в XIX столітті.

Відомо також, що на початку XVII століття на річці Тясмин (тепер - Кіровоградська область) споруджено укріплення з оборонними елементами Альбрехта Дюрера - казематами. Але укріплення разом із заснованим тут містом Ново-Георгієвським після спорудження Кременчуцької ГЕС Гончарська башта в процесі реставрації.наприкінці 50-х років було затоплено.

Наведені приклади стверджують органічний зв'язок України з європейською культурою і наукою, в тому числі з фортифікаційною. Україна, як і інші країни Європи, знала Ренесанс.

Тільки український Ренесанс хронологічно не збігався з європейським. Характер його цивільної архітектури й фортифікаційних споруд визначався з другої половини XVI і першої половини XVII століть.

Ми можемо пишатися тим, що в Україні збереглися пам'ятки фортифікації з елементами оборонної системи Альбрехта Дюрсра - засновника фортифікаційної науки в північній частині Європи.


Список використаної літератури

1. Разим Е. История военного искусства с древнейших времен до первой нмпериалистической войны 1914-1918 І г. // Военное искусство средневекового феодального общества ХVІ-ХVШ вв.- Москв а. 1940. - 4.2. -С.217.

2. Твір перевидано 1603 року. Durer A. Stliche unberricht betestigung der Stett Schloss und flecken. - Armhem, 1603.

3. Експонується в Санкт-Петербурзькому Ермітажі. Котурна копія.

4. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI - першої половини XVII століття. - К., 1985. - С.70 -74.

5. Під назвою "Гончарська" башта значиться в усіх офіційних документах і в списку пам'яток архітектури.

6. Автор досліджень і проекту реставрації архітект В.Шевченко. Обміри виконали архітекти Є.Пдаменицька. А.Кулагін, В.Шевченко, технік А.Тюпич.

7. З 32 пам'яток фортифікації Кам'янця-Подільського 20 побудовано або перебудовано в XVI с голітті.

8. Большая энциклопедия. -Санкт-Петербург, 1996. -Т.2. -С.714.

9. В основу проекту фортеці було покладено проект інженера К.Оппсрмана.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Військові мости римлян на Україні

На трьох горбах під знаками орла Ми кладемо прямі основи міста. Видноколом утомленим лягла Навколо нього далина імлиста. О горда певність дужої руки, Набряклих м'язів радісне щеміння І дух, бадьорий, гострий і п'янкий, Розколотого долотом каміння! Зайнявся ранок, вечір зажеврів - Горить червоно понад нами порох. І ждуть жінки із стравою мужів У білих, простих і важких уборах. А в сутінках, коли пора кінчать, Коли сурма усіх спочити кличе, Ще довго на риштованнях стоять Стрункі і невгомонні будівничі. Із ...

Церкви Києва

Київ... Місто вічної юності... Місто, славна історія якого нараховує півтори тисячі років, де легенди й дійсність живуть поруч. „Матір'ю міст руських" здавна величають його. Мільйони туристів прагнуть побувати тут, постояти на історичній Старокиївській горі, помилуватися з високих круч Славутича білосніжними новобудовами, які щільним колом обступили Київ, торкнутися теплого каміння величних пам'яток сивої давнини... Славетна Софія Київська. Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає її поріг. Десь поза ...

Церковна архітектура України доби Гетьманщини

Розпланувальна й об'ємно-просторова структура православних храмів доби Гетьманщини (1648-1781 рр.) на сьогодні вивчена досить докладно. Хоча за цієї доби набули розвитку споруди різних функціональних типів - житлові, громадські (культові, адміністративні, навчальні тощо), оборонні, виробничі і т.д., проте провідним функціональним типом упродовж усієї доби були церковні будівлі як такі, що уособлювали найважливіші суспільні функції. У православному церковному будівництві попередні дослідники [1-7] виділили дві чітко ...