Search:

Фортифікаційні ідеї Альбрехта Дюрера втілення в Україні

Дюрерові ідеї дійшли й до XIX століття. Так, з 1830 року, коли затвержено проект перетворення Києва на величезну фортецю (за Східної війни) і майже до кінця 1863 року в місті будували укріплення, так звану Київську фортецю. До нашого часу дійшли лише Васильківське й Госпітальне укріплення Нової Печорської фортеці9. У цих спорудах, як виявилося, використано ідеї і пропозиції Альбрехта Дюрера: капоніри - оборонні казематні споруди на дні фортечного рову, що призначалися для поздовжнього обстрілу гарматним (згодом кулеметним) вогнем, з амбразурами на два боки, круглі казематні башти, окремі вузлові елементи тощо. Отже, ідеї Альбрехта Дюрера частково реалізовано в Новій Печерській фортеці Києва вже в XIX столітті.

Відомо також, що на початку XVII століття на річці Тясмин (тепер - Кіровоградська область) споруджено укріплення з оборонними елементами Альбрехта Дюрера - казематами. Але укріплення разом із заснованим тут містом Ново-Георгієвським після спорудження Кременчуцької ГЕС Гончарська башта в процесі реставрації.наприкінці 50-х років було затоплено.

Наведені приклади стверджують органічний зв'язок України з європейською культурою і наукою, в тому числі з фортифікаційною. Україна, як і інші країни Європи, знала Ренесанс.

Тільки український Ренесанс хронологічно не збігався з європейським. Характер його цивільної архітектури й фортифікаційних споруд визначався з другої половини XVI і першої половини XVII століть.

Ми можемо пишатися тим, що в Україні збереглися пам'ятки фортифікації з елементами оборонної системи Альбрехта Дюрсра - засновника фортифікаційної науки в північній частині Європи.


Список використаної літератури

1. Разим Е. История военного искусства с древнейших времен до первой нмпериалистической войны 1914-1918 І г. // Военное искусство средневекового феодального общества ХVІ-ХVШ вв.- Москв а. 1940. - 4.2. -С.217.

2. Твір перевидано 1603 року. Durer A. Stliche unberricht betestigung der Stett Schloss und flecken. - Armhem, 1603.

3. Експонується в Санкт-Петербурзькому Ермітажі. Котурна копія.

4. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI - першої половини XVII століття. - К., 1985. - С.70 -74.

5. Під назвою "Гончарська" башта значиться в усіх офіційних документах і в списку пам'яток архітектури.

6. Автор досліджень і проекту реставрації архітект В.Шевченко. Обміри виконали архітекти Є.Пдаменицька. А.Кулагін, В.Шевченко, технік А.Тюпич.

7. З 32 пам'яток фортифікації Кам'янця-Подільського 20 побудовано або перебудовано в XVI с голітті.

8. Большая энциклопедия. -Санкт-Петербург, 1996. -Т.2. -С.714.

9. В основу проекту фортеці було покладено проект інженера К.Оппсрмана.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Історико-архітектурний огляд Візантії

Історія Візантії починається з IV століття, відтоді, коли на трон Римської імперії зійшов імператор Костянтин (324-337 р. правління). Він переніс столицю імперії в місто Константинополь. Це дуже жалюгідно відбилося на Римській імперії, що розкололася в результаті на двох частин ( Західну і Східну, котра й одержала згодом в істориків назва Візантії. Незадовго до цього, у 313 р., Міланський едикт дозволяє вільне віросповідання християнства, а в 395 р. воно було визнано офіційною релігією обох частин імперії. Навряд чи можна ...

Архітектура і мистецтво Візантії V-VIII ст.

В історії культури навряд чи можна знайти мистецтво складніше, ніж візантійське – перш за все поєднанням основ, які здавались непоєднуваними, бо ту схрещувались найрізноманітніші художні традиції. Труднощі становлення такого мистецтва, важкі пошуки нового стилю випливали також із складності тих завдань, які християнська церква, що утверджувалась, ставила перед мистецтвом. Константинополь вбирав у себе все – і абстрактних орнамент Сходу, і те живе, що уціліло від важкої застиглої сили Риму, і нову архітектуру ...

Ренесансна архітектура Львова (ХVI – пер. пол. XVII ст.)

Коли після занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського кня­зівства, Україна була поділена між Великим князівством Литовським та Польщею, в архітектурі та образотворчому мистецтві продовжували зберігатись традиції, мистецькі форми, прийоми попередньої епохи. Вірність давньоукраїнським мистецьким традиціям була одним з способів збереження національної самототожності, самобутності. Тим більше, що численні набіги татар, складна політична обстановка, відносно слабий економічний розвиток сприяли певному традиціона­лізмові, ...