Search:

Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи

Реферати » Біологія » Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи

на тему:

Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи. Охорона плазунів.

Птахи – теплокровні хребетні тварини пристосовані до польоту.

Особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів тіла птахів.

Екологія плазунів.

Поширення плазунів дуже залежить від /температури навколишнього середовища. Якщо за Полярним колом їх живе всього 2 види, на Україні — 20, то в Туркменії, де температура повітря доходить до 58° С,— 77 видів. У гори вони піднімаються до висоти 4000 м, зрідка до 5000 м, що також залежить від температури. Тобто тут спостерігається верти­кальне поширення видів. Наприклад, у Таджикистані з 44 видів плазунів, у пустинях і напівпустинях, де висота 300—800 м над рівнем моря, живе 35 видів, у перед гірській зоні (висота 900— 1100 м) — 18, у гірській (вище 1100 м) — 12 видів. Надмірно високої температури (понад 40° С) плазуни різними способами уникають. Деякі тварини залазять на кущі, де температура ниж­ча, ніж на поверхні ґрунту, інші — зариваються в пісок. Вплив температури позначається і на живленні плазунів. Так, у неволі гюрзи при температурі 22° С і нижче не їдять, а при темпера­турі 35° С відригають їжу і перестають живитися. У_ літній період при високій температурі більшість плазунів залягає в літню сплячку або стає мало рухливою. Температура впливає на денну та сезонну циклічність плазунів. Особливо відчутний вплив температури в зимовий період. Так, коли підвищується температура, деякі плазуни (ефа, гюрза, агами) вилазять із своїх сховищ, щоб погрітися на сонці. У житті плазунів велику роль відіграють рельєф і грунт. Наприклад, такирна кругло­головка тримається виключно на такирах, скельна ящірка — на скелястих ділянках гір, різноколірна ящірка — на піщаних горбкуватих місцях. У слабо закріплених горбкуватих пісках Туркменії живе 7 видів плазунів, у піщано-щебнистій пустині — 6 видів, в глинистій пустині — всього 4 види. Вологість, сонячна радіація, тиск впливають поширення лише окремих видів плазунів. Наприклад, степова гадюка живе в більш посушливих місцях, ніж звичайна. Під час розвитку зародка вологість відіграє певну роль, бо через шкаралупову оболонку ембріон дістає деяку частину вологи.

Велике значення мають також і біотичні фактори. Плазуна­ми живляться багато хребетних тварин, тому в них є різні при­стосування до захисту — від захисного забарвлення до отруй­них залоз. Хребетні та безхребетні стають жертвою плазунів, тому між ними встановилися складні зв'язки, різного роду при­стосування. В організмі плазунів та на їхньому тілі паразитує багато різних гельмінтів, кліщів. Деякі плазуни живляться, рослинною їжею. Усі сухопутні черепахи — рослиноїдні твари­ни. Важливу роль у житті плазунів відіграє рослинність як середовище для життя. Останнім часом дуже впливає на пла­зунів окультурення ландшафту, яке призводить до зміни їх місць існування, а іноді і до зменшення або зникнення ряду" видів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Деякі види" досить добре почувають себе в нових умовах. Так, у Середній Азії із зменшенням площі цілинних земель зменшилась і чисельність тварин, зникли сірий варан, сцинковий гекон, смугаста ящірка, водночас поширюються такі види, як пустинний гологлаз, сірий голопалий гекон, водяний вуж та деякі інші. Остан­нім часом багато видів плазунів охороняється законом, органі­зовано заповідники.

Можна виділити дві екологічні групи плазунів: сухопутні і водяні. Перша група найчисленніша, друга — об'єднує тварин, які вторинно пристосувалися до життя у водному середовищі в дорослому стані. Плазунів, які живуть на суші, можна розділити залежно від місць життя: на плазунів лісу, степу, пусти­ні, скелястих урвищ, гірських схилів тощо; водяних плазунів — на прісноводних і морських.

Циклічність. У плазунів, як і в інших хребетних тва­рин, добова циклічність змінюється залежно від сезону року. Значна частина плазунів веде денний спосіб життя і лише не­значна (гекони, тропічні види) — нічний. Тому добова цикліч­ність залежить від температури протягом доби. Добова актив­ність (близько 12 годин на добу) у денних видів починається після виходу зі сховищ вранці обігріванням на сонці, потім настає час здобування їжі в різних як в освітлених, так і заті­нених місцях, що залежить від температури ґрунту і повітря. У літні дні більшість плазунів активні в ранкові й вечірні годи­ни. Оптимальні температури для них — від 20 до 40° С. Завдяки . переміщенню плазуни уникають несприятливих температур, які змінюються протягом доби. Восени, коли загальна температура значно нижча, вони активніші в денні години.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Чистотіл звичайний, чорниця звичайна, чорнокорінь лікарський

ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ (бородавник, волосник, гладушник, гладишник, глекопар, глисник, голова адамова, жовтило, жовтосік, зелемозень, земизово, ластовине зiлля, ластовичник, маслянка, печіночник, плодисток, прозорник, простудник, ростопасти, ростопа, самозелень, сiре зiлля, старовина, цинедонія, цвінталія, чистик, чистяк) Chelidonium majus Багаторiчна трав'яниста з оранжево-жовтим соком рослина родини макових. Стебло прямостояче, до 80 см заввишки, цилiндричне, розгалужене. Листки черговi, перисторозсi ченi, зверху ...

Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи

на тему: Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи. Охорона плазунів. Птахи – теплокровні хребетні тварини пристосовані до польоту. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів тіла птахів. Екологія плазунів. Поширення плазунів дуже залежить від /температури навколишнього середовища. Якщо за Полярним колом їх живе всього 2 види, на Україні — 20, то в Туркменії, де температура повітря доходить до 58° С,— 77 видів. У гори вони піднімаються до висоти 4000 м, зрідка до 5000 м, що також ...

Петрушка кучерява, пижмо звичайне, півники болотяні

ПЕТРУШКА КУЧЕРЯВА (петрушка городня, петрушка посiвна, петрушка польова) Petroselinum crispum Дворiчна трав'яниста, гола рослина родини селерових (зонтичних). У перший рiк утворює розетку з листкiв i потовщений веретеноподiбний корiнь, на другий - прямостояче, круглясте, вздовж штриховане, вiд середини стебло розгалужене, до 100 см заввишки. Листки темно-зеленi, прикореневi довгочерешковi, верхнi трироздiльнi. Квiтки правильнi, п'ятипелюсткові, двостатевi, зiбранi в складнi зонтики; пелюстки округлi, при основi ...