Search:

Біографія Піфагора – видатного математика та вченого

Сьогодні теорема Піфагора виявлена у різних часткових задачах та кресленнях: і в єгипетському трикутнику в папірусі часів фараона Аменемхета першого (біля 2000р. до н. е.), і у вавилонських клинописних табличках епохи царя Хаммурапі (XVIII ст. до н. е.), і в давньоіндійському трактаті VII-V ст. до н. е. “Сульва сутра”. У найдавнішому китайському трактаті “Чжоу-бі суань цзинь” час створення якого точно не відомо, стверджується, що в XII ст. до н. е. Китайці знали властивості єгипетьського трикутника, а до VI ст. до н. е.- й загальний вигляд теореми. Не дивлячись на це, ім’я Піфагора щільно злилося з теоремою Піфагора. Сьогодні прийнято вважати, що Піфагор першим довів теорему, яка носить його ім’я. На жаль, його доказ не дійшов до нашого часу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Частинні похідні і диференціали вищих порядків

План Частинні похідні вищих порядків Теорема про рівність змішаних похідних Диференціали вищих порядків 6.11.Частинні похідні вищих порядків Розглянемо функцію двох змінних . Її частинні похідні і є функціями змінних і . Від цих похідних також можна знайти частинні похідні. Їх буде чотири, оскільки від кожної з функцій і можна знайти частинні похідні по та по . Назвемо їх частинними похідними другого порядку і позначатимемо: - функція два рази диференціюється по ; - функція диференціюється по , а потім по ; - ...

Статистика розрахунки

1. Таблиця 1 Розкриття терміну «Простий випадковий відбір» в літературних джерелах № п/п Джерело Визначення 1 2 3 1 Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. [1, ст. 113] Простий випадковий відбір - це вибірка, за якої добір одиниць (або груп одиниць) для обстеження здійснюється з генеральної сукупності не передбачено, а випадково 2 Лугініна О.Є., Білоусова С.В. [2, ст. 129] Простий випадковий відбір – це відбір одиниць який здійснюється із всієї маси одиниць генеральної сукупності без попереднього ...

Інтеграл Ейлера

(1)   Функція досягає свого найбільшого значення 1 при t = 0. Отже, при t > 0 і t < 0. Беручи t = ±х2, дістаємо: звідки (2) (3) Підносячи вирази (63) і (64) до степеня з будь-яким натураль­ним показником n, маємо: (4) (5) Інтегруючи нерівність (65) на проміжку від 0 до 1, а нерівність (6) — від 0 до +, дістаємо: . Водночас виконуються такі співвідношення: 1) ; 2) ; 3) . Звідси Підносячи до квадрата і перетворюючи вираз (67), дістаємо: .(7) Із формули Вілліса випливає, що обидва крайні вирази у (68) при п ...