Search:

Етнічний та расовий склад, структура населення

Трудовими ресурсами називають продуктивну частину населення, що досягла працездатного віку (в середньому від 15 до 65 років). Люди, реально зайняті у виробництві або нематеріальній сфері, складають групу економічно активного населення (за рекомендацією ООН сюди ж включають безробітних, які зареєстровані на біржі праці та шукають роботу).

У розвинених країнах частка економічно активного населення становить 50-70%, у країнах третього світу - менше 50%. Трудові ресурси характеризуються різною кількістю (надлишок або дефіцит робочої сили) та якістю - рівнем освіти, кваліфікацією, мобільністю, станом здоров'я, віковим і статевим складом.

За структурою зайнятості працююче економічно активне населення в кожній країні розподілене своєрідно, але певну закономірність можна виявити і тут. Із зростанням рівня економічного розвитку зменшується кількість зайнятих у сільському господарстві та збільшується частка працюючих у нематеріальному виробництві.

Сфери зайнятості

Найменш розвинені аграрні країни

Країни, що розви-ваються

Країни високого потенціалу

Країни середнього рівня розвитку

Розвинені індуст-ріальні країни

Промисловість

12%

25%

38%

33%

30%

Сільське господарство

80%

55%

30%

22%

10%

Сфера послуг

8%

20%

32%

45%

60%

Форми розселення. Урбанізація

У світі є дві основні форми розселення - міська та сільська. Поки що єдиного визначення поняття "місто" немає. У більшості країн містом вважають населений пункт із кількістю мешканців понад 10-15 тис. Поступово, з розвитком цивілізації, частка міського населення зростала і нині сягає 48-49% (на початок ХХ ст. - 13%).

Процес підвищення ролі міст і поширення міського способу життя отримав назву урбанізація (від латинського urbs - місто). Якщо міське населення країни рівномірно розміщується в багатьох середніх і великих містах, урбанізація називається рівномірною (Великобританія, ФРН, Франція, Україна). Крапкова урбанізація спостерігається в країнах, де більшість населення проживає у найбільших містах (Бразилія, Австралія). Якщо більша частина населення мешкає в столиці (що є характерним для слаборозвинених країн), то такий вид урбанізації називається столичним, або урбанізацією домінуючих міст (Мехіко, Ель-Кувейт).

У 1997 р. в світі налічувалося понад 2500 великих міст (з них до 300 - міста-мільйонери). Найбільші міста світу (понад 10 млн. жителів): Мехіко, Нью-Йорк, Буенос-Айрес, Сан-Паулу, Делі, Бомбей, Сеул, Шанхай, Калькутта, Токіо, Лондон.

Із розвитком міст виникають агломерації - великі соціально-економічні комплекси, які охоплюють центральне місто (або кілька територіально близьких міст) та навколишні населені пункти (міста-супутники). Для розвинених країн типовим є переїзд населення з міста у приміську зону зі збереженням міського способу життя (субурбанізація) та перенесення міського способу життя у сільську місцевість (рурбанізація). Якщо сусідні агломерації продовжують рости за рахунок субурбанізації, з їх злиттям виникає найбільша форма розселення - мегалополіс.

Найвищий рівень урбанізації в Північній Америці та Європі (понад 70%), найнижчий - у країнах Африки та Азії (30-35%). Країни з найбільшою часткою міського населення: Бельгія - 97%, Нідерланди, Великобританія, Ізраїль, Венесуела - понад 90%; найменшу частку міського населення мають Чад (6%), Ефіопія, Непал, Афганістан та деякі інші. За кількістю міського населення у світі провідні позиції займають Китай, та Індія, хоча рівень урбанізації в них - менше 25%.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Формування клімату і погоди. Клімат України і Європи

1. Погода. Характеристика її складових Погода — це стан нижнього шару атмосфери в даний час і в даному місці. Поняття «погода» містить шість показників її стану (або метеоелементів): температуру і вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск і вітер. Температура повітря характеризує тепловий стан атмосфери і ви­мірюється в градусах Цельсія (°С) і Кельвіна (К). Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів. На температуру вплива­ють прозорість атмосфери, хмарність, напрямок вітру, опади тощо. За ...

Географічне районування України

На основі локальних особливостей традиційної, матеріальної і духовної культури та побуту народу визначаються певні антропологічні групи й історико – етнографічні зони чи регіони території його розселення. Локальні відмінності й різновиди традиційної культури характерні для всіх відносно великих народів, що займають значну територію. Походження етнографічних груп у складі народності чи нації різне. Часто це нащадки колишніх племен, котрі злилися у народність зберігши певні особливості побуту, матеріальної і традиційної ...

Демографія (шпаргалка)

1.МІГРАЦІЯ.ВПЛИВ М. НА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕННЯ Міграція населення (від лат. migratio — переселення) — пере­міщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш чи менш трива­лий період. Однією з основних ознак міграції населення є перети­нання адміністративного кордону території (держави, області, насе­леного пункту і т. д.). На цій основі вирізняють насамперед зовніш­ню міграцію (еміграція та імміграція) і внутрішню міграцію. Міграції населення - це переміщення ...