Search:

Революція 1905-1907 рр. та Україна

Першими збройну боротьбу проти влади почали робітники Москви. 7 грудня, за рішенням Московської Ради, керованої більшовиками, в Москві почався загаль­ний політичний страйк, який 9 грудня переріс у збройне повстання, що тривало десять днів. Слідом за Москвою, на збройну боротьбу піднялися робітники більш як 30 міст Росії – Сормова, Новоросійська, Ростова-на-Дону, Пер­мі, Красноярська, Чити та ін[4, 45].

Пролетаріат України також активно підтримав москов­ських робітників. Як тільки в Україні стало відомо про по­чаток страйку в Москві, 8 грудня застрайкували робітники Катеринослава, 8–9 грудня до страйку включилися заліз­ничники Катерининської залізниці, за ними – робітники інших залізниць. 10 грудня почалися страйки в Одесі і Ми­колаєві, 13-го вони там стали загальними. 12 грудня за­гальні страйки розгорнулися – в Києві і Харкові. Усього в грудні 1905 р. в Україні сталося 70 страйків, у яких взяли участь близько 100 тис. робітників.

Безумовно, що грудневе збройне повстання 1905 р., яке стало найвищим пунктом у розвитку революції, зайняло своєзначне місце в історії. Відданість його безпосередніх учас­ників У боротьбі за краще майбутнє народу, їх мужність, героїзм заслуговують найвищої похвали і доброї пам'яті. Але, разом з тим, зважаючи на набутий в ре­волюції досвід, слід відзначити, що заклики Леніна, більшовиків до негайного збройного повстання були передчасними й стали проявом революційного нетерпіння, радикалізму й екстремізму[8, 332]. Робітничий клас і селянство, революційні партії тоді не були готові до збройного по­встання і повалення царизму ні політично, ні організаційно, ні тонічно, ні морально.

1. 2. СЕЛЯНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ І РЕВОЛЮЦІЙНІ ВИСТУПИ В АРМІЇ ТА НА ФЛОТІ В 1905 Р.

Під впливом робітничого руху, звісток про поразки російських військ у війні з Японією і агітації робітників ширилися рево­люційні настрої серед селянства і стала розгортатися його боротьба проти поміщиків. Уже в лютому 1905 р. почався розгром поміщицьких економій у Курській і Орловській губерніях, звідки селянський рух перекинувся в сусідню Чернігівську, а потім – на Київ­ську, Подільську та інші губернії України.

Селяни громили або палили поміщицькі маєтки, роз­бирали в них майно, хліб, корм для худоби, рубали по­міщицькі й казенні ліси, робили спроби ділити поміщицькі землі і т. д[10, 244].

Страйкова боротьба робітників сприяла активізації селянсько­го руху. Серед селян вели роз'­яснювальну й агітаційну роботу більшовики, есери, РУП, ,,Спілка”.

Україна стала одним з районів, де селяни виступали особливо гостро і широко. За даними, які наводила біль­шовицька газета ,,Пролетарки”, весною і влітку селян­ськими рухами було охоплено на Лівобережжі –10 із 41 повітів, на Правобережжі – 20 із 36, на Півдні — 13 із 17, а всього 43 повіти із 94, або 46 %. Протягом квітня – серпня 1905 р. в Україні відбулося близько 2 тис. виступів селян[6, 421].

У багатьох селах селяни збиралися на мітинги і сходи, де приймали петиції, постанови, в яких висували економіч­ні і політичні вимоги – розподілу поміщицьких земель, скасування викупних платежів, свободи слова, друку, збо­рів, спілок, страйків, рівності всіх перед законом, ліквіда­ції інституту земських начальників, скликання Установчих зборів, загального обов'язкового початкового навчання та ін.

Всеросійський жовтневий політичний страйк, а потім грудне­ве збройне повстання виклика­ли дальше піднесення селянського руху[10, 245].

Селянський рух восени 1905 р. охопив понад 1/3 по­вітів (близько 170) Європейської Росії. В Україні у жовтні — грудні 1905 р. відбулося понад 1800 селянських виступів у 64 повітах (з 94). Всього за 1905 р. в Україні відбулося близь­ко 4 тис. селянських виступів, якими було охоплено 6884 села з населенням понад 5 млн. чол. . Виступи відбувалися в основному на Лівобережжі і на Півдні України[4, 47].

Один з найбільших виступів селян стався у с. Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині (тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл.). Маніфест 17 жовтня і відсутність будь-яких дій властей щодо задоволення насущних потреб селян, звістки про революційні дії робітників у містах зумовили збу­дження в селянськнх масах. У таких умовах арешт при­ставом 17 грудня місцевого селянина, члена селянської спілки Г. Безвіконного, який вів агітацію, викликав виступ селян. Наступного дня селяни зібралися на мітинг в кількості близько 5 тис. чол. і, створивши революційний селянський комітет, до якого ввійшли М. Козиленко, Г. Муха і Ф. Вільченко, заарештували пристава, вигнали з села попа і стражників, вивісили червоні прапори, вирішили не платити податків, не давати новобранців і закрити шинкн[11, 130].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 


Подібні реферати:

Промисловість України в пореформений період

Зростаючі потреби в машинах змовили розвиток машинобудівної промисловості, яка почала створюватися в Україні з кінця XVIII ст. Її представляли мідярні, чавуноливарні та машинобудівні заводи. На початку XIX ст. в губерніях України налічувалось 10 мідярень, у 1860 p. їх було вже 17. Незважаючи на те, що основна частина мідярень на час реформи 1861 p. ще не вийшла з мануфактурної стадії, їм належала важлива роль як у постачанні обладнання винокурній і цукровій промисловості, так і в задоволенні різноманітних потреб населення. ...

Княгиня Анна

Походження другої дружини Романа Мстиславича повите таємницею. Протягом півтора століття у науковому середовищі точаться суперечки навколо її родоводу. Варто наголосити на тому, що мати Данила й Василька згадується лише в одному джерелі — Галицько-волинському літописі ХІІI ст. Перша частина цієї пам'ятки — Галицький літопис — створювалась сучасником Романової княгині. Тому його свідоцтвам слід довіряти. Матір синів Романа була його другою дружиною. Зі своєю першою жоною, дочкою київського князя Рюрика Ростиславича ...

Політичні сили в Україні після лютневої революції 1917 р.. Утворення Центральної Ради

У ніч з 24 на 25 жовтня 1917 року в Петрограді перемогло збройне повстання очолюване більшовиками. Події у Петрограді вітала пробільшовицьки настроєна частина трудящих України, однак переважна більшість її народних мас підтримувала політику партій, які входили до складу Центральної Ради, - партій соціальних реформ і національного відродження. Тому перехід в Україні влади до Рад більшовикам вдалося здійснити лише в пролетарському Донбасі. В більшості ж районів України події розвивалися інакше. Особливо напружене становище ...